22:57 Органічна єдність архітектури і екології | |
| Усі природні екосистеми (атмосфера, гідросфера, літосфера, біосфера) зазнали потужного руйнівного антропогенного тиску. Земна цивілізація стала на межу екологічної катастрофи. Значне погіршення якості життя людей має чітко окреслений екологічний контекст. Зміна ситуації, що склалася, на краще потребує цілеспрямованих системних змін усіх складових середовища існування людини. Реалізація таких змін потребує виявлення першопричин й джерел погіршення середовища життєдіяльності людини з метою обгрунтованого вироблення та здійснення ефективних дій і адекватних впливів. Отже, сучасна екологічна криза стала головною проблемою виживання людства, подальшого існування всієї людської цивілізації. Подолання цієї проблеми можливе тільки за умови зміни ставлення людства до природи та за умови правильного розуміння людиною свого місця і відповідального усвідомлення своєї ролі на планеті Земля. Модель сучасного земного світу структурно може бути представлена триєдністю – трьома взаємопов’язаними компонентами: природа + архітектура + соціум. При цьому архітектура виступає своєрідною зв’язуючою ланкою між природою й соціумом. Людина для задоволення своїх потреб за допомогою архітектури перетворює природу, навколишнє природне середовище, створюючи штучне (архітектурне) середовище життєдіяльності людини. Відомо, що екологія визначально розглядалася як суто біологічна наука. Поступово вона трансформувалася й у наш час стала наукою про структуру та функцію природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, яка вивчає місце людини на нашій планеті, наукою про взаємозв’язки всього живого між собою та з навколишнім середовищем – природним і штучним. У розвиток розуміння сутності екології пропонуємо екологію розглядати як науку, яка вивчає системну взаємодію, взаємозв’язки природи, архітектури, соціуму, та як інтегрально-синергетичний результат цього. Під останнім виступає екологічний стан довкілля, що описується певною сукупністю показників. А названі компоненти земного світу згідно зі сказаним утворюють систему, де екологічний стан – це нова якість такої системи, її емерджентність, невластива жодному окремому компоненту (рис.).  Наголосимо на тому, що одним з трьох основних компонентів земного світу (як системи) вважаємо саме архітектуру, а не техніку, як це було донині. Адже саме архітектура створює штучне середовище, у якому певне місце належить техніці – як одному зі складників такого середовища. Виникнення й існування екології можна пов’язати з визначальною характеристичною властивістю попарної взаємодії вказаних трьох складників сучасного світу. А саме, взаємодія "архітектура-природа" характеризується природовідповідністю; взаємодія "соціум-природа" характеризується гармонійністю; взаємодія "архітектура–соціум" характеризується комфортністю. Наголосимо, що вище вказано ідеальну, бажану якість характеристичної взаємодії, оскільки дійсність виявляється іншою, що й стало причиною екологічної кризи. Наведені вище роздуми дають змогу стверджувати, що сучасна екологічна криза проявляється в руйнівних, несприятливих, а нерідко й смертельно загрозливих для існування живої природи змінах довкілля, спричинених втручанням соціуму, людської спільноти в природне середовище, намаганнями змінити його на власний розсуд, підкорити природу людині задля задоволення її цьогочасних потреб через архітектуру, за допомогою прийомів, методів і засобів архітектури, шляхом створення архітектурного середовища – штучного у природному, без відповідального прогностичного аналізу взаємодії таких двох середовищ. Отже, людина змінює навколишнє природне середовище за допомогою архітектури. Від якості (у плані життєдайності) архітектурно-планувальних рішень щодо перетворення природного простору залежить у кінцевому підсумку екологічний стан створеного середовища. Соціум – це суспільство як цілісна соціальна система; людська спільність певного типу; соціальне оточення людини; сукупність форм діяльності людей, що історично склалися. Тобто, людина, особистість з її індивідуальною життєдіяльністю є основною складовою соціуму, його структурним елементом. Співзвучно до Вітрувія, триєдиною характеристикою особистості (як суспільно корисної, повністю сформованої та гармонійно розвинутої людської істоти) виступають патріотизм, професійність, людяність. Ю.О. Дорошенко, доктор технічних наук, професор, Національний авіаційний університет АРХІТЕКТУРА та ЕКОЛОГІЯ: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (м.Київ, 29–30 жовтня 2013 року). – Частина І. – К.: НАУ, 2013. – 256с. | |
|
| |
Обговорення Органічна єдність архітектури і екології - 21 Лютого 2014, коментарі та відгуки: | |