Главная » Каталог статей » ДБН

ДБН як джерело правового регулювання відносин

Ще у 2010 році було опубліковано роботу І. Лукасевич-Крутника для Вісника Лівівського національного університету на тему "Державні будівельні норми і правила як джерело правового регулювання відносин за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт". Автор приділив увагу будівельній нормативній базі України з точки зору юридичних аспектів узгодження взаємовідносин у будівельній галузі.

У Цивільному кодексі України як окремі різновиди договору підряду виділено побутовий підряд, будівельний підряд, а також підряд на проведення проектних та пошукових робіт.

Роль спеціальних джерел правового регулювання підряду на проведення проектних та пошукових робіт виконують державні будівельні норми та правила.

У юридичній літературі висловлювалась точка зору, що в нормативних документах містяться технічні, техніко-економічні та інші розрахункові величини і нормативні вимоги, якими необхідно керуватися у проектуванні в будівництві.

Державні будівельні норми та правила відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України не належать до актів цивільного законодавства. Такими Цивільний кодекс України визначає Конституцію України та Закони України.

Правові норми, що визначають права і обов’язки суб’єктів, згідно з чинним законодавством України повинні бути належно оприлюднені. З цим у держави виникають проблеми, оскільки електронні версії документів приховуються, щоб підняти попит на друковані ліцензійні екземпляри.

Попри це у судовій практиці державні будівельні норми використовуються саме як джерело правового регулювання відносин щодо проведення проектних та пошукових робіт, як правові норми. Є ряд рішень у судовій практиці, коли для розяснення та врегулювання спірних моментів судді зверталися до чинних буд. норм.

ДБН щодо проектування, зокрема, ДБН А.2.2-3 “Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” містить норми права, які розглядають права і обов’язки громадян, мають не персоніфікований характер, розраховані на неодноразове застосування. Тобто зазначені будівельні норми мають ознаки нормативно-правового акту, який підлягає державній реєстрації. Проте їх не реєструють в Міністерстві юстиції України, оскільки відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” на державну реєстрацію не подають нормативно-технічних документів, в тому числі національних та регіональних стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил та ін.

Відповідно до п. 7 Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів, чинні національні стандарти в галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів наведені в Переліку чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва, який видає офіційний видавець Державного комітету України з будівництва та архітектури (сьогодні – Міністерство регіонального розвитку та будівництва України – прим. автора).

Вказаний перелік видається щороку. На його титульній сторінці зазначають “Технічний комітет з стандартизації “Будтехнормування” Мінрегіонбуду України”, “Перелік чинних в Україні нормативних документів у галузі будівництва (станом на 1 січня відповідного року)”, “офіційне видання”.

В літературі було висловлено думку, що правочинність виразу “офіційне видання” викликає певні сумніви, оскільки важко віднайти документ, яким би Мінрегіонбуд уповноважував Технічний комітет зі стандартизації “Будтехнормування” на видання такого Переліку чи документ про офіційне його затвердження. Крім того, незрозумілим є визначення критеріїв відбору нормативних документів будівельної галузі, які потрапили до такого Переліку. Так, на сьогодні немає жодного стандарту, який би міг чітко, і, головне, безпомилково зачислити нормативний документ саме до будівельної галузі. Крім того, в Переліку міститься низка помилок, які можна поділити на дві категорії: неправильна назва документа і наявність документів, які не є чинними.

З одного боку, державні будівельні норми та правила відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України не є актами цивільного законодавства; вони не оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях; не реєструються в Міністерстві юстиції як нормативно-правові акти; визначаються законодавством як нормативно-технічний документ, стандарт, необов’язковий для застосування. Тоді як з іншого боку деякі державні будівельні норми та правила містять правові норми, зокрема, і такі, що стосуються прав та обов’язків суб’єктів, використовуються в судовій практиці як акти цивільного законодавства і повноцінне джерело правового регулювання, мають ознаки нормативно-правового акта, що підлягає державній реєстрації, в їх змісті зазначається про обов’язковість застосування.
Категория: ДБН | Добавил: admin (2017-09-20)
Просмотров: 693 | Теги: договір підряду, стаття, Норма, Правила, будівельні норми | Рейтинг: 5.0/1

Коментарі до ДБН як джерело правового регулювання відносин, обговорення та відгуки: