Психологічний аспект формотворення та сприйняття будинків-новацій

Однією з головних умов включення нових будинків завжди вважалося їх об’ємно-просторове співвідношення з історичним оточенням; намагання «прив’язувати» багатьма параметрами до сусідніх будинків будь-яку новобудову пройшло через всі стильові епохи не випадково: позитивні асоціації завжди викликали тільки ті споруди, які вдало гармоніювали з середовищем. Якщо в забудові, що склалася та сприймалася сучасниками як стала, звична, виникали об’єкти більш яскраві, нетипові історично, то часто це викликало у сучасників несприйняття або навіть повне відторгнення. Відомим історичним прикладом такого відношення до яскравих новацій в архітектурі стала Ейфелева вежа в Парижі, яка була сприйнята парижанами дуже негативно, а з часом вона стала одним із основних символів міста. В історії ще дуже багато таких прикладів, коли архітектор намагається спроектувати витвір саме свого часу, навіть трохи стилістично зазирнути вперед, але розуміння якості та необхідності цього витвору сучасниками приходить дещо пізніше.

Архітектурний витвір, зображений на кресленні, – це завжди трохи ідеальна модель. Завдяки тому, що в процес інформації було включено людину, стала наглядною велика різниця між цією ідеальною моделлю і дійсним сприйняттям об’єкту з натури. Саме ця умова людського фактору дозволила поставити питання про можливість сприйняття об’єкту з урахуванням ШУМІВ, які супроводжують експонування і процес сприйняття. Спостерігаючи архітектуру, людина сприймає зображення, що є окремими випадками сигналів-кодів, які, з одного боку, є символами свого часу, того періоду, коли створювалася будівля, а з іншого – можуть сприйматися прийдешніми поколіннями з урахуванням знань та емоцій, притаманних цьому періоду історії. Архітектурний об’єкт відображає художньо естетичне опанування дійсності, яку людина пізнає в результаті включення в цей процес своїх духовних сил, активізації життєстверджуючих символів.

Психологічний аспект сприйняття архітектурного середовища можна розглядати як динамічну картину у часовому розвитку. У кожному історичному етапі архітектори, творці завжди намагаються створювати об’єкти достатньо яскраві, визначні, типові для свого часу, що, в свою чергу, веде до змін в оточуючому середовищі. Але це не завжди сприймається сучасниками адекватно, людині, пересічному громадянину, майже ніколи не вдавалося оцінити нову архітектурну стилістику, новий напрям мистецтва за часів його створення. У суспільстві відбувається накопичення інформації, будинки, які були свого часу новаційними – переходять у розряд історичних та отримують позитивну оцінку. Отримання якісних результатів призводить до формування нового архітектурного середовища. Це на новому історичному витку надає нових змін для сприйняття цього середовища його сучасниками… Цей процес продовжується по спіралі протягом сторіч, формуючи у часі нові ідеологічні та творчі концепції

Канд. арх., доц. Меженна Н. Ю.
Кафедра основ архітектури і архітектурного проектування
Київський національний університет будівництва та архітектури
Категория: Дизайн | Добавил: admin (2014-10-06)
Просмотров: 671 | Теги: архітектура, психологія, Аспект | Рейтинг: 4.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
ДБНУ